с. Миколаївка. Миколаївський ДНЗ «Ромашка»



Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України

Національна дитяча гаряча лінія




Новини


7 жовт. 2018
ГРИБИ
ЯК УНИКНУТИ ОТРУЄНЬ ГРИБАМИ В Україні традиційно серпень - вересень - сезон масового збирання грибів, хоча отруєння грибами реєструється в медичних закладах протягом усього року, однак пік припадає на кінець літа - початок осені. Отруєння викликають токсини, алкалоїди та сполуки важких металів, що містяться у грибах. Більшість отруєнь спричинені, як правило вживанням пластинчатих отруйних грибів (бліда поганка, мухомори, несправжні опеньки, дощовики, шампіньйони), які помилково сприймаються за їстівні, та умовно-їстівні гриби (при розламуванні виділяють молочний сік - дощовики, чорнильний гриб, сморчки). Основні причини: неправильне приготування умовно-їстівних; споживання старих або зіпсованих їстівних; грибів, котрі мають двійників або змінилися внаслідок мутацій ( навіть білі гриби та підберезники мають своїх небезпечних двійників); споживання грибів, зібраних в екологічно небезпечних місцях. Отруєння грибами переважно бувають випадковими (потерпілі впевнені, що вживали їстівні гриби) й здебільшого мають „сімейний” характер. Серед потерпілих нерідко зустрічаються завзяті та досвідчені грибники. Симптоми розвиваються від 30-ти хвилин до 24-х годин. Отруєння грибами протікає набагато важче, аніж іншими харчовими продуктами. Ознаки отруєння: нудота, блювання, біль у животі, зниження артеріального тиску, судоми, мимовільне сечовиділення, проноси, розвиваються симптоми серцево-судинної недостатності. Первинні ознаки отруєння з’являються через одну - чотири години після вживання грибів, залежно від їхнього виду, кількості з’їденого, віку та стану здоров’я людини. Біль та напади нудоти повторюються декілька разів протягом 6-48 годин, а смерть настає через 5-10 днів після отруєння. При отруєнні грибами негайно викликати „швидку медичну допомогу”. Одночасно, не очікуючи її прибуття, промийте шлунок, випийте 5-6 склянок перевареної води або блідо-рожевого розчину марганцівки, викликати блювання; прийміть 4-5 пігулок активованого вугілля. Після надання такої допомоги дайте випити потерпілому міцного чаю або злегка підсоленої води - це допоможе відновити водно-сольовий баланс. Покладіть хворого на живіт і до ніг прикладіть грілку. Збирайте та купуйте лише ті гриби, про котрі вам добре відомо, що вони їстівні. Не збирайте гриби поблизу транспортних магістралей, на промислових пустирях, колишніх смітниках, у хімічно та радіаційно небезпечних зонах. Перевірте гриби на радіоактивність. Не збирайте гриби з ушкодженою ніжкою, старі, в’ялі, червиві або ослизлі. Не куштуйте старі гриби на смак. Удома ще раз перевірте принесені гриби, особливо ті, що збирали діти. Усі сумнівні - викиньте. Не займайтесь самолікуванням. Бережіть своє здоров’я! Кабінет санітарної освіти ПАМ'ЯТКА ДЛЯ ГРИБНИКІВ При зборі грибів, навіть при наявності деяких знань і досвіду, завжди не­обхідно строго дотримувати основні правила. Тоді Ви уникнете випадкових помилок, що можуть привести до отруєнь. Правила і поради по попередженню отруєнь грибами треба добре пам'ятати і використовувати при зборі і готуванні грибів. Збирайте в лісі тільки ті гриби, про які Вн точно знаєте, що вони їстів­ні. Гриби, що Ви не знаєте, або викликають сумнів, не слід вживати в їжу і пробувати на смак, тим більше в сирому виді. Ніколи не збирайте і не їжте гриби, що у підстави ніжки мають клуб- невидне стовщення, оточене оболонкою (як, наприклад, у блідої поганки і чер­воного мухомора) і не пробуйте їх на смак. Коли Ви збираєте гриби, особливо сироїжки, намагайтеся брати їх з , цілою ніжкою, щоб не упустити з виду важливу ознаку, зазначену в попере­дньому правилі. Якщо Ви збираєте в лісі печериці, звертайте особливу увагу на колір пластинок. Ніколи не збирайте і не їжте "печериці", що мають пластинки білого кольору. У дійсних їстівних печериць пластинки швидко рожевіють, а потім су­теніють. У смертельно отруйної блідої поганки, схожої по зовнішньому вигляді на печериці, пластинки завжди білого кольору. Якщо Ви збираєте для засолення волнушки, чорнушки, білявки, груз­ді, підгрузді та інші гриби, що містять молочний сік, то обов'язково перед засо­ленням чи відварюванням вимочіть їх, щоб видалити гіркий, дратівні для шлу­нку речовини. Те ж саме варто робити з валуями і сироїжками, що мають їдкий і гіркий смак. При зборі зморшків потрібно завжди пам'ятати про правила їхнього готування, недотримання яких може викликати отруєння. Зморшки варто спо­чатку прокип’ятити у воді протягом 7-10 хвилин, а відвар обов'язково вилити. Тільки після такої обробки зморшки можна варити і жарити. Ніколи не збирайте і не їжте гриби переспілі, червиві і зіпсовані. Не їжте гриби в сирому виді. Не вірте поширеній думці про те, що отруйні гриби викликають по­темніння чи цибулини срібних предметів, якщо їх опустити в посуд, де варяться гриби. Це неправильне уявлення! Не збирайте гриби, навіть свідомо їстівні, у міських парках, скверах, дворах, а також уздовж автомобільних доріг і залізниць. Гриби накопичують отруйні речовини і стають непридатними в їжу. При перших ознаках отруєння необхідно терміново звертатися за ме­дичною допомогою. Принесені додому, гриби повинні бути в той же день розібрані по окремих видах і знову ретельно переглянуті. Усі сумнівні, а також переспілі, в’ялі гриби потрібно, не шкодуючи, викинути. Нижню частину ніжки, забруднену землею, зрізують, а гриби ретельно очищають від піску і сміття. У деяких гри- ! бів (маслюки і мокрухи) знімають з капелюшка плівку, покриту слизом. Гриби повинні бути в день збору чи не пізніше наступного ранку піддані кулінарній обробці.

Всі новини

Пожежа

Щорічно внаслідок пожеж гине та страждає значна кількість людей. В дим та попіл перетворюються цінності на мільярди гривень.

Якщо виникла пожежа - рахунок часу йде на секунди. Не панікуйте та остерігайтеся: високої температури, задимленості та загазованості, обвалу конструкцій будинків і споруд, вибухів технологічного обладнання і приладів, падіння обгорілих дерев і провалів. Знайте де знаходяться засоби пожежегасіння та вмійте ними користуватися.

Правильно використовуйте засоби гасіння пожеж:

переносні вогнегасники (порошкові, вуглекислотні, водопінні) використовують згідно з інструкцією, наведеною у вигляді малюнків і тексту на корпусі вогнегасників;

для приведення в дію пожежних кранів, які знаходяться в будинку (споруді), необхідно відкрити дверцята шафи і розкласти в напрямку осередку пожежі рукав, який з’єднаний з краном і стволом. Відкрити вентиль поворотом маховичка проти ходу годинникової стрілки і спрямуйте струмінь води із ствола на осередок горіння.

 

Заходи щодо рятування потерпілих з будинків, які горять та під час гасіння пожежі:

 

  • перед тим, як увійти в приміщення, що горить, накрийтеся мокрою ковдрою, будь-яким одягом чи щільною тканиною;
  • відкривайте обережно двері в задимлене приміщення, щоб уникнути посилення пожежі від великого притоку свіжого повітря;
  • в сильно задимленому приміщенні рухайтесь поповзом або пригинаючись;
  • для захисту від чадного газу необхідно дихати через зволожену тканину;
  • у першу чергу рятуйте дітей, інвалідів та старих людей;
  • пам'ятайте, що маленькі діти від страху часто ховаються під ліжко, в шафу та забиваються у куток;
  • виходити із осередку пожежі необхідно в той бік, звідки віє вітер;
  • побачивши людину на якій горить одяг, зваліть її на землю та швидко накиньте будь-яку ковдру чи покривало (бажано зволожену) і щільно притисніть до тіла, при необхідності, викличте медичну допомогу;
  • якщо загорівся ваш одяг, падайте на землю і перевертайтесь, щоб збити полум'я, ні в якому разі не біжіть - це ще більше роздуває вогонь;
  • під час гасіння пожежі використовуйте вогнегасники, пожежні гідранти, воду, пісок, землю, кошму та інші засоби гасіння вогню;
  • бензин, гас, органічні масла та розчинники, що загорілися, гасіть тільки за допомогою пристосованих видів вогнегасників, засипайте піском або грунтом, а якщо осередок пожежі невеликий, накрийте його азбестовим чи брезентовим покривалом, зволоженою тканиною чи одягом;
  • якщо горить електричне обладнання або проводка, вимкніть рубильник, вимикач або електричні пробки, а потім починайте гасити вогонь.

 

Пожежа застала вас у приміщенні:

 

  • ви прокинулись від шуму пожежі і запаху диму, не сідайте в ліжку, а скотіться з нього на підлогу та повзіть під хмарою диму до дверей вашого приміщення, але не відчиняйте їх відразу;
  • обережно доторкніться до дверей тильною стороною долоні, якщо двері не гарячі, то обережно відчиніть їх та швидко виходьте, а якщо двері гарячі - не відчиняйте їх, дим та полум'я не дозволять вам вийти;
  • щільно закрийте двері, а всі щілини і отвори заткніть будь-якою тканиною, щоб уникнути подальше проникнення диму та повертайтесь поповзом у глибину приміщення і приймайте заходи до порятунку;
  • присядьте, глибоко вдихніть повітря, розкрийте вікно, висуньтеся та кричіть "Допоможіть, пожежа!", а якщо ви не в змозі відкрити вікно - розбийте віконне скло твердим предметом та зверніть увагу людей, які можуть викликати пожежну команду;
  • якщо ви вибрались через двері, зачиніть їх і поповзом пересувайтесь до виходу із приміщення (обов'язково зачиніть за собою всі двері);
  • якщо ви знаходитесь у висотному будинку не біжіть вниз крізь вогнище, а користуйтеся можливістю врятуватися на даху будівлі, використовуйте пожежну драбину, під час пожежі заборонено користуватися ліфтами

У всіх випадках, якщо ви в змозі, викличте пожежну команду (телефон-101).

 

Пожежі в лісах, степах та на торфовищах.

 

Масові пожежі можуть виникати в спеку та при посухах від ударів блискавки, необережного поводження з вогнем, очищення поверхні землі випалюванням сухої трави та з інших причин. Вони можуть викликати ураження людей та тварин, спалах будівель в населених пунктах, дерев'яних мостів, дерев'яних стовпів ліній електромереж та зв'язку, складів нафтопродуктів та інших матеріалів, що горять.

 

Ви опинилися у осередку пожежі:

 

  • не панікуйте та не тікайте від полум'я, що швидко наближається, у протилежний від вогню бік, а долайте крайку вогню проти вітру, закривши голову і обличчя одягом;
  • з небезпечної зони, до якої наближається полум'я, виходьте швидко, перпендикулярно напряму розповсюдження вогню;
  • якщо втекти від пожежі неможливо, то вийдіть на відкриту місцевість, ввійдіть у водойму або накрийтесь мокрим одягом і дихайте повітрям, що знаходиться низько над поверхнею землі - повітря тут менш задимлене, рот і ніс при цьому прикривайте одягом чи шматком будь-якої тканини;
  • гасити полум'я невеликих низових пожеж можна, забиваючи полум'я гілками листяних порід дерев, заливаючи водою, закидаючи вологим грунтом та затоптуючи ногами, будьте обережні в місцях горіння високих дерев, вони можуть завалитися та травмувати вас;
  • під час гасіння пожежі, не відходьте далеко від доріг та просік, не випускайте з уваги інших учасників гасіння пожежі, підтримуйте з ними зв'язок за допомогою голосу.
  • особливо будьте обережні у місцях торф'яних пожеж, враховуйте, що там можуть створюватися глибокі вирви, тому пересувайтеся, по можливості, перевіряючи палицею глибину слою, що вигорів;
  • після виходу із осередку пожежі повідомте місцеву адміністрацію та пожежну службу про місце, розміри та характер пожежі.

 

Якщо горить одяг на людині:

 

  • Зупиніть людину, не давайте їй бігати, а то полум`я розгориться ще більше.
  • Допоможіть швидко скинути палаючий одяг, чи загасити її за допомогою простирадла, ковдри, пальта або струменя води. Гасити полум’я на одязі можна піском, землею, снігом. Сам постраждалий може згасити вогонь, перекочуючись по землі.
  • Залиште голову відкритою, щоб людина не задихнулась продуктами згорання.
  • Викличте швидку допомогу.
  • Надайте домедичну допомогу.

 

Перша допомога при опіках:

 

  • Посадіть або покладіть постраждалого, негайно припиніть вплив високої температури; негайно припиніть вплив високої температури.
  • Обливайте місця опіків великою кількістю води (15 хв. і більше), будьте обережні, щоб уникнути переохолодження постраждалого, особливо взимку.
  • Якщо є можливість, то зніміть з уражених ділянок каблучки, годинники, паски, взуття до того, поки ці місця не почали набрякати.
  • До обпеченої шкіри не можна доторкатися руками, намагатися зняти присталі залишки згорілого одягу (обережно ножицями зрізують лише їх краї).
  • Всі опіки необхідно захистити, прикриваючи їх чистою тканиною без ворсу.
  • Дайте людині знеболювальний засіб для запобігання виникнення больового шоку.
  • Постраждалому давайте вживати рідину в достатній кількості.
  • Перевіряйте пульс та дихання кожні 10 хв. до прибуття швидкої допомоги.

Запам’ятайте! Не змащуйте опіки ніякими кремами, лосьйонами, оліями або маслами! Не проколюйте пухирі!

УВАГА!

ОТРУЄННЯ ГРИБАМИ НЕБЕЗПЕЧНЕ ДЛЯ ЖИТТЯ

Аналіз випадків отруєнь грибами свідчить, що більшість отруєнь обумовлені вживанням пластинчатих отруйних грибів (насамперед, блідої поганки), які помилково сприймаються за їстівні печериці та сироїжки. Отруєння також можуть спричинити їстівні гриби, які не пройшли належної термічної обробки або виросли на забруднених територіях чи уздовж швидкісних трас.

Нерідко отруюються грибами, які більшість досвідчених грибників спокійно кладуть до кошиків. Помилитися ж вони можуть, якщо збирають дуже молоді плодові тіла, коли ще не проявилися морфологічні ознаки. Наприклад, збирають сироїжки, а серед них може заховатися бліда поганка, яка ще не розкрилася і зовні їх нагадує. Тоді її можна помилково зірвати. Немало випадків, коли хворі потрапляли до лікарень після споживання голубінок, глив, сироїжок, синяків, парасольок тощо.

Характерні ознаки отруєння - нудота, блювота, біль у животі, розлад шлунку, підвищення температури тіла - з'являються через 30-60 хвилин після вживання неякісних страв зі сироїжок, недоварених осінніх опеньків, сатанинських грибів, несправжніх дощовиків. Такі отруєння здебільшого не призводять до летальності, однак можуть мати серйозні наслідки для системи травлення, тому легковажити не можна.

Симптоми отруєння - галюцинації, розлад або втрата свідомості, порушення дихання та серцевої діяльності - з'являються через пів-дві години після вживання червоних мухоморів, волоконниць, отруйні речовини яких вражають нервову систему. Людина захлинатиметься від нападів сміху і потерпатиме від галюцинацій. Може навіть знепритомніти. Якщо постраждалому не надати медичну допомогу у перші години, то врятувати його життя складно.

Найбільш отруйними є токсини блідої поганки, мухоморів білого і смердючого, сморжів і деяких інших грибів. Підступність їх у тому, що отрута, потрапивши до шлунку, протягом тривалого часу (до 3-ох діб) може не викликати жодних симптомів. Ознаки отруєння можуть проявитися лише тоді, коли у шлунку не залишиться жодного сліду від грибів, а людина вже й забуде, що їх їла. Запаморочення, нудота, сильна спрага, судоми, посиніння губ, нігтів, похолодіння рук та ніг - все це виникає, коли отруйні речовини досягнуть мозку.

Найбільше насторожує медиків те, що постійно серед отруєних грибами хворих є діти, навіть однорічного віку, врятувати їх вдається дуже рідко. Також слід пам'ятати, що страви з грибів важкі для перетравлення. Їх не повинні вживати діти, люди з захворюваннями шлунково-кишкового тракту, печінки чи з хронічними захворюваннями інших внутрішніх органів.

Якщо після споживання грибів почуваєтесь погано чи помітили нездорові ознаки у своїх близьких (нудота, блювота, головний біль, галюцинації, біль у животі) потрібно негайно викликати "швидку допомогу". До її приїзду промийте шлунок 1-2 л розчину марганцівки або сольового розчину, можна зробити очисну клізму. Пийте багато рідини.

 

 

 

Кіровоградське районне

управління Головного управління

Держпродспоживслужби в

Кіровоградській області

ХАРЧОВІ ОТРУЄННЯ. БОТУЛІЗМ

 

Ботулізм – це харчове отруєння ботуліновим токсином, який накопичується у зіпсованих продуктах та може призвести до тяжких наслідків. Для його нейтралізації, необхідно, щоб продукт пройшов повноцінну термічну обробку. Часта причина отруєння – вживання в’яленої, солоної або консервованої риби.

Збудник ботулізму – бактерія Clostridium botulinum. Інфікування відбувається через харчові продукти.

Перші симптоми захворювання найчастіше виникають через 12-24 годин після споживання зараженої їжі.

Симптоми ботулізму:

 - порушення близького зору: ви не можете читати текст, але добре бачите предмети;

 - сильно виражена сухість у роті, важко говорити (голос стає тихим, гугнявим або пропадає);

 - підвищена стомлюваність, м’язова слабкість, запаморочення;

 - короткочасні ознаки ураження травної системи (нудота, блювання, послаблення випорожнень), а потім - стадія парезу кишечнику (здуття живота, закреп);

 - ураження м’язів шиї та кінцівок.

Профілактика ботулізму:

- ретельно мити руки, продукти і посуд;

- при консервуванні в домашніх умовах, особливо м'ясних і рибних продуктів, необхідно проводити тиндалізацію (протягом двох діб прогрівати при температурі 100°С 5 хвилин), після чого простерилізувати консерви при температурі 100°С – не менше 40 - 60 хвилин з подальшою їх герметичною упаковкою;

- найменше здуття кришки — причина для категоричної відмови від уживання в їжу вмісту даної банки;

- рибу перед засолом у домашніх умовах необхідно звільнити від нутрощів, ретельно промити зовнішню й внутрішню поверхні;

 - гриби складно повністю звільнити від мікрочастинок ґрунту, тому не рекомендується консервувати їх у герметично закритих банках у
домашніх умовах;

- не купувати і не вживати продукти харчування, виготовлені у домашніх умовах (консерви, в’ялену, копчену, солену рибу та інші) в місцях несанкціонованої торгівлі у приватних осіб.

 

 

 

Кіровоградське районне

управління Головного управління

Держпродспоживслужби в

Кіровоградській області

Коли дитині потрібен логопед?

Коли дитині потрібен логопед?

Існує думка, що до логопеда потрібно звертатися тоді, коли дитина досягне шестирічного віку та буде йти до школи, а до цього часу вона ще не «виговорилася». Але насправді, чим раніше дитина буде оглянута спеціалістом-логопедом, тим більша вірогідність виправлення мовлення.

Більшість порушеннь мовлення мають органічну основу, тобто пов’язані з недорозвитком або особливостями будови артикуляційного апарату чи  кори головного мозку. А людське тіло розвивається по-різному в різний час життя. Існують вади, які ефективно можна виправити лише до певного віку. Якщо термін пропущено, то проблему вирішити буде набагато важче та знадобиться більше часу, щоб виправити ваду або ж звести її до мінімуму.

Мова, особливо в дитячому віці, дуже швидко розвивається та видозмінюється і на кожен віковий період існують певні мовні норми. Наскільки правильно і добре буде розвиватися мова в дитини, багато в чому залежить від батьків. В жодному разі не слід перекручувати слова в спілкування з малюком і «сюсюкати». Спілкуватися з дитиною слід нормальною, правильною, але простою мовою. Адже діти дуже швидко починають копіювати батьків, і зовсім скоро мова дитини буде наповниться  тими словами і зворотами, які мама й тато використовують у повсякденному спілкуванні.

На мовний розвиток дитини великий вплив також має психологічна обстановка у родині: сприятливо позначається спокійне, доброзичливе спілкування, відсутність криків та скандалів, дотримання режиму дня. Ці умови створюють атмосферу, в якій не виникає ризик розвитку заїкання та неврозів. Цілком нормально, коли дитина у віці 2-5 років продовжує неправильно вимовляти певні звуки та літери. Проте при цьому дуже важливо вчасно зрозуміти, чи недоліки дитячої мови є природним етапом розвитку, чи проявом проблем, що вимагають втручання логопеда

Мовленнєві норми у розвитку дитини.

  • 2-3 місяці – малюк агукає, сміється, кричить та вимовляє звуки «а», «і», «у».
  • 5-8 місяців – розуміє мову дорослих та повторює за ними звуки, вимовляє окремі однакові склади «ма», «ба», «да».
  • 9-13 місяців – говорить перші слова «мама», «баба», «дядя», об’єднує однакові склади в слова.
  • до кінця 2 років – знає до трьохсот слів.
  • до кінця 3 років – знає до тисячі слів, будує короткі нескладні речення. Може перекручувати слова, замінювати одні звуки іншими, вживати граматично неправильні форми слів. Але якщо при цьому батьки розуміють малюка, то причин для хвилювання немає.
  • 4 роки – малюк розмовляє так, що його розуміють оточуючі, знає 2500 слів.
  • 5-6 років – дитина знає до 4000 слів, правильно вимовляє всі звуки, вміє зв’язно і правильно говорити. Виняток для 5 років становить звук «р», який дошкільнята ще можуть не вимовляти. Проте перед школою і ця проблема має бути подолана.

До логопеда потрібно звернутись, якщо:

  • У 7-8 місяців малюк не розуміє звернену до нього мову: не реагує на своє ім’я, не повертає голову у відповідь на запитання: «Де мама?», «Де тато?».
  • В рік дитина не вимовляє 8-10 слів типу «киць-киць», «ам», «бах».
  • Отоларинголог встановив зниження слуху.
  • Невролог виявив відхилення в тонусі м’язів.
  • Хірург порадив підрізати укорочену під’язикову вуздечку – при відкритому роті кінчик язика не дотягує до піднебіння.
  • Є розщелина піднебіння чи губи («заяча губа», вовча паща»).
  • Стоматолог виявив аномалії зубощелепної системи; верхня або нижня щелепа надмірно висунута вперед або западає, неправильний ріст зубів.
  • У 2 роки дитина не розмовляє окремим словами.
  • У 2,5 років немає елементарного фразового мовлення – у спілкуванні з дорослими малюк не об’єднує 2-3 слова. Хоча б «дай пі» (дай пити) чи «тато бі» (тато поїхав).
  • До 3 років неправильно відтворює прості ритми типу «тук-тук-тук».
  • У 3 роки у дитини зберігається підвищене слиновиділення – під час мовлення тече слина, а малюк її не ковтає.
  •  До 3 років не може виконати прості рухи органами артикуляції. Наприклад, висунути язик або утримати губи в усмішці до 5 секунд.
  • Після 3 років продовжує спрощувати більшість слів. Наприклад, замість слова «телефон» говорить «тефон».
  • Після 3 років малюк не вживає найпростіші граматичні конструкції (число, рід, відмінок).
  • До 3,5 років не розрізняє на слух схожі за звучанням звуки, склади, слова. Наприклад, мишка-миска, гілка-білка.
  •  Розмовляючи,  мимовільно просовує язик між зубами.
  • Не цікавиться навколишнім світом, не ставить запитання.
  • Дитина говорить «в ніс», гугнявить.
  • Розмовляє неемоційно, монотонно, невиразно.
  • Якщо в 4 роки у дитини дуже бідний словниковий запас (в нормі близько 2000 слів), вона не може запам’ятати віршик, а також зовсім не розповідає власних історій (при цьому помилки в реченнях, проблеми зі складними звуками – ще норма).
  • У 4 з половиною роки не сформована звукова сторона мовлення – не вимовляє звуки або вимовляє їх неправильно.
  • Малюк «захлинається» мовленням, поспішає висловити свої думки.
  • Видиху не вистачає на фразу, добирає повітря посеред слова.
  • Якщо в 5-6 років все ще є проблеми із вимовою звуків, в тому числі з сонорними приголосними (звуками «р» і «л»), дитина не здатна описати своїми слова сюжет зображений на малюнку або припускається грубих помилок в побудові речення (однак нормальними вважають помилки в складних реченнях, невелика непослідовність в розповіді).
  • Якщо з’явилися труднощі з початком шкільного навчання (читання, письмо).

Якщо істотних мовленнєвих вад у дитини немає, батьки самостійно можуть допомогти дитині виправити недоліки за допомогою різних мовних ігор, читання вголос книжок, вивчення напам’ять віршиків чи скоромовок. Якщо ж виявлено глибшу проблему, то батьки, не дивлячись на заняття із логопедом,  все одно повинні допомагати дитині вдосконалюватися, адже тільки вони є завжди поряд.

Вправи на розвиток дихання.

  • «Мильні бульбашки». Влаштуйте з малюком змагання: хто надує більшу бульку чи хто випустить більшу кількість бульбашок.
  • «Соломинка». Пити воду через соломинку чи видувати бульбашки в воду чи сік. Можна скрутити паперову кульку і дмухати на неї через соломинку, хто швидше докотить її до певної точки.
  • «Пір’їнка». Покласти на долоню пір’їнку та попросити малюка її здмухнути.
  • «Повітряна кулька». Надування повітряних кульок – добра вправа для розвитку дихання.

Вправи на розвиток слухової уваги.

  • «Хвилинка відпочинку». Привчіть свою дитину сидіти хвилинку з заплющеними очима під звуки природи, розкажіть що саме звучить.
  • «Хто це?». В цій вправі мають бути задіяні кілька учасників. Дитина заплющує очі, а її кличуть на ім’я. Малюк має вгадати, хто саме її покликав.
  • «Що це?». Посадіть дитину в одній кімнаті, а самі в іншій кімнаті почніть щось робити, грюкати посудом, наливати воду, а дитина має вгадати що ви робите.
  • «Нашорошуємо вушка». Вдома чи на вулиці, для цієї вправи підходить будь-яке місце. Дитина, сидячи чи лежачи, заплющує очі та повинна прислухатись до того, що чує. Це може бути дзвінок телефона, дзеленчання трамвая чи гудіння машини.
  • Вправи на розвиток фонематичного сприйняття.

Промовте кілька складів та попросіть дитину повторити («ва-ва-фа», «ті-ті-ді» і т.д.)
Поясніть дитині, що їй потрібно бути кивнути головою чи заплескати в долоні, якщо вона почує звук «а» серед звуків «о, і, у, и, а, е», звук «е» серед «и, и, і, у,е», звук «к» серед «х, р, г, г, к, х».
Назвіть декілька слів підряд: «мир», «мама, «молоко» і попросіть дитину назвати звук, який вона почула в усіх словах.

Раціональне харчування — запорука здоров'я дітей

  

Раціональне харчування дітей – це один із важливіших факторів, який суттєво впливає на стан здоров’я дітей. Раціональне харчування забезпечує фізичну та розумову працездатність, витривалість і широкі адаптаційні можливості, підвищує опірність організму до інфекційних, токсичних та інших шкідливих чинників.

Відповідно до розділу 10.Організація харчування ДСанПіну 5.5.2.008-01 “Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу», харчування учнів загальноосвітніх навчальних закладів – важливим елементом організації раціонального харчування учнів є правильний розподіл об’єму денного споживання їжі між окремими її прийомами.

Кількість прийомів їжі та її енергетична цінність встановлюється в залежності від віку, стану здоров’я дитини, рівня енергозатрат, типу навчального закладу,

має повністю відповідати фізіологічній потребі дитячого організму в поживних речовинах та енергії відповідно до віково-статевих особливостей. Оптимальне співвідношення білків, жирів та вуглеводів - 1:1:4. Норми фізіологічних потреб у поживних речовинах та енергії для дітей  застосовуються в закладах відповідно до наказу МОЗ   України від 03.09.2017 року 1073 «Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії».

Учні першого класу, які навчаються на базі дошкільного навчального закладу, за бажанням батьків, або осіб, які їх замінюють, отримують харчування відповідно до режиму дня закладу.

У загальноосвітніх навчальних закладах для учнів 1-12 класів повинно бути організовано одноразове харчування (сніданок) згідно норм харчування відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 року № 1591 (зі змінами) «Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах».

Для дітей початкових класів в умовах продовженого дня в школах рекомендується триразове харчування (сніданок, обід та підвечірок).

Розподіл добової калорійності повинен становити: сніданок - 25%, обід - 35%, підвечірок - 10%.

Учні 5-9 класів, які відвідують групи продовженого дня, повинні забезпечуватися по місцю навчання дворазовим гарячим харчуванням (сніданок та обід), а при тривалому перебуванні в школі - і підвечірком.

Протягом дня учень повинен дотримуватися такого режиму харчування: при навчанні в першу зміну - сніданок вдома, другий сніданок в школі для учнів 1-5 класів - після другого уроку, для учнів 6-12 класів - після третього уроку.

Для учнів 1-5 класів обід слід організовувати о 13-14 годині, а для учнів 6-12 класів - о 14-15 годині.

При порціонуванні страв треба враховувати індивідуальні особливості дитини - стан здоров'я, апетит, ставлення до окремих страв.

При харчоблоці повинні бути списки учнів, які знаходяться на диспансерному обліку і потребують дієтичного харчування.

У щоденному раціоні харчування учнів повинні бути добова норма молока, хліба, масла вершкового. Норми крупи, м'яса, риби, яєць, сиру, сметани, овочів, фруктів повинні бути використані протягом 14 днів у повному обсязі вікової потреби дитини.

До раціону харчування учнів загальноосвітніх навчальних закладів бажано включати:

ковбасні вироби варені вищого ґатунку не частіше двох разів на тиждень, при одноразовому харчуванні - не частіше одного разу на тиждень; дієтичні яйця, нежирне м'ясо (яловичину першої категорії або телятину, свинину, курчат бройлерів, курей або індиків патраних першої категорії, субпродукти першої категорії); рибу морську, морську капусту; масло вершкове; рослинну олію. При приготуванні салатів можливе використання нерафінованої соняшникової та кукурудзяної олії; кондитерські вироби, що багаті на пектин (зефір, мармелад, джем).

Меню не має містити однакових страв два дні поспіль. При приготуванні страв необхідно замінювати оцет лимонною кислотою або свіжим лимонним соком, використовувати натуральні прянощі (кріп, петрушку, селеру, чебрець, лавровий лист, розмарин, корицю тощо), а також продукти, що багаті на фітонциди (цибулю, часник); застосовувати переважно такі способи кулінарної обробки, як варіння, тушкування, запікання, приготування на парі.

Раціональне  харчування в закладах забезпечується правильно складеним перспективним 14-денним меню, яке складається на зимово-весняний і літньо - осінній періоди року з урахуванням наявності сезонних продуктів:  свіжих овочів, фруктів, ягід чи консервованих фруктів, овочів, сухофруктів, квашених овочів, соків, варення тощо.

Харчування дітей організується на основі 14-денного меню, яке розробляється  медичним працівником закладу спільно з кухарем, затверджується керівником навчального закладу. Копії затвердженого меню та зміни до нього направляються для узгодження до територіального органу Держпродспоживслужби України. 

Для правильного використання харчового набору добову норму кожного з продуктів треба помножити на кількість днів, на яку складається меню. Наприклад, дітям 3-7 років потрібно 50 г сиру кисломолочного на день, а на 5 днів - 250 г. Із цієї кількості сиру протягом тижня можна приготувати сирники (100 г), запіканку (100 г) і один раз ватрушку сиром (50 г). Таким чином, до тижневого меню страви з сиру включають 3 рази.

При складанні меню краще починати з обіду, потім переходити до сніданку і вечері. Важливо правильно поєднати продукти і страви в кожному прийомі їжі. Якщо першою стравою подають розсольник, овочеві супи, борщі, то другою треба давати гарнір із круп, макаронних виробів, комбінований гарнір, а також салат з овочів чи овочі. Якщо перша страва - круп'яний суп, то другою рекомендують давати на гарнір овочеві страви.

Перед обідом дітям рекомендують давати свіжі овочі чи соління (морква, цибуля, часник, помідор, огірок тощо) в кількості 10-50 г, що буде сприяти підвищенню апетиту та кращому засвоєнню їжі.

За відсутності натуральних продуктів (м'яса, риби, овочів) можна використовувати консерви промислового виготовлення. Однак їх використання дозволяється тільки після термічної обробки для приготування перших та других страв.

При відсутності яких-небудь продуктів їх можна замінити рівноцінними, які містять таку ж кількість головних харчових речовин, особливо білків і жирів відповідно до таблиці заміни продуктів (додаток 8 постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 року № 1591 в редакції від 06.08.2014 №353).

На підставі перспективного меню подається попередня щомісячна заявка на продукти в постачальну організацію. Регулярно один раз на 2-3 дні подається періодична заявка на продукти харчування.

На всі страви повинні бути технологічні карти із зазначенням температурних режимів обробки страв.

При організації харчування учнів слід керуватися вимогами законодавства, які ставляться до організації раціонального харчування учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

Щоденний контроль за організацією і якістю харчування покладається на засновників (власників), керівників навчальних закладів та медичний персонал.

Таким чином, дотримання всіх рекомендацій щодо організації раціонального харчування забезпечить гармонійний розвиток дітей і покращить стан їх здоров’я.

 

Лікар-стажист із загальної гігієни         

відділу державного нагляду

за дотриманням санітарного законодавства

Кіровоградського районного управління

Головного управління Держпродспоживслужби

в Кіровоградській області                                                                   Н.Борщ

В КІРОВОГРАДСЬКОМУ РАЙОНІ ПРОВОДИТЬСЯ ОСІННЯ ПЕРОРАЛЬНА ІМУНІЗАЦІЯ М’ЯСОЇДНИХ ТВАРИН

 

Кіровоградське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області інформує, що відповідно до розпорядження Головного державного ветеринарного інспектора України від 03 вересня 2018 року № 100 щодо проведення осінньої кампанії з пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин в Україні, виконання плану протиепізоотичних заходів з профілактики основних інфекційних і паразитарних хвороб тварин на 2018 рік та враховуючи складну епізоотичну ситуацію зі сказу тварин з 17 жовтня 2018 року на території Кіровоградського району розпочинається кампанія з пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин проти сказу шляхом розкидання приманок з вакциною, яка буде здійснюватись авіатранспортом в лісових та сільськогосподарських угіддях. 
Наголошуємо, що приманка є безпечною для людей і тварин. Вона має вигляд невеликих брикетів розміром із сірникову коробку з запахом м’ясокісткового борошна, всередині містить желеподібну капсулу з вакциною проти сказу. 
Дані заходи мають забезпечити створення благополучного середовища щодо захворювання на сказ серед диких тварин, які є основними розповсюджувачами збудника сказу.
Держпродспоживслужба району звертається до жителів з проханням: у разі виявлення приманок не беріть їх руками і не переміщуйте з місць розкладання. Під час лісових прогулянок з дітьми слідкуйте, щоб вони не торкалися брикетів.
 
 
 
Головний спеціаліст відділу 
безпечності харчових продуктів та 
ветеринарної медицини Кіровоградського 
районного управлінняГоловного 
управлінняДержпродспоживслужби 
в Кіровоградській області                                             К.БОНДАРЕНКО

 

 

Обережно - сказ!

 

 Ще півстоліття тому в Україні щороку реєстрували понад 150 випадків сказу, та завдяки вакцинації ця смертельна хвороба почала відступати – наприкінці 90-х спостерігались лише поодинокі випадки. Останнім часом сказ нагадав про себе знову. Минулого року загалом в Україні від нього загинуло четверо осіб: в Одеській, Чернігівській, Кіровоградській та Донецькій областях. Не обминула хвороба  і Буський район. Так, 27 грудня минулого року під час полювання біля с.Циків на території мисливських угідь УТМР провели відстріл двох лисиць. Голови скерували для дослідження на сказ. Результат виявився позитивним в однієї з тварин. Відтак, на територію Олеської селищної ради наклали карантинні обмеження. В місцях, де виявили скажену тварину, провели дезінфекцію. Мисливські товариства провели відстріл червоних лисиць і безпритульних псів, а ветслужба – вакцинацію собак, котів, коней і ВРХ. А рівно через місяць сказ виявили в Соколівці. На приватному обійсті 28 березня пес загриз лисицю, яка була хворою. Тому двох собак на господарстві довелося умертвити і все довкола прохлорувати. На щастя, люди зі скаженою твариною не контактували, отже, загрози їхньому життю немає. Проте на території Соколівської сільради оголосили двомісячний карантин. Також проводять відстріл лисиць і вакцинують ВРХ від цієї небезпечної недуги. 

 

Що таке сказ?                                                 

       Сказ – гостра інфекційна хвороба, належить за міжна­род­ною класифікацією до особливо небезпечних інфекцій, бо завжди закінчується смертю. Хворобу спричиняють віруси, які уража­ють центральну нервову систему теплокровних тварин і людини. Вірус сказу виділяється зі сли­ною хворих тварин і передається людині через укус або ослинення шкіри, коли на ній є макро- або мікротравми. Рідше спостеріга­ється зараження під час зні­ман­ня шкур з хворих на сказ тварин, особливо лисиць. Період інкуба­ції (час від зараження до появи симптомів) триває від 10 діб до одного року і більше, най­час­тіше він становить 30-90 діб. Тривалість інкубаційного періоду значною мірою залежить від ло­калізації укусу. Короткий інкуба­цій­ний період спостерігається в разі укусів у ділянку обличчя, го­ло­ви, пальців рук; найдовший – у разі поодиноких укусів легкого сту­пеня або ослинення тулуба й ніг. 

 

Від кого небезпека?

       Захворюваність на сказ серед тварин в Україні розподіляється приблизно таким чином: сіль­сько­господарські тварини – 32%, дикі – 38,5%, собаки – 12,2%, кішки – 17,3%. Оскільки сказ є зоонозною інфекцією, тобто спільною для лю­дини і тварин, то всі профілактичні заходи спрямовані на ліквідацію джерела збудника інфекції серед тварин. У населених пунктах треба систематично виловлювати та ви­нищувати бродячих собак та котів. Не лише собаки, а і кішки, яких утримують господарі, мають бути щепленими проти сказу. У Вели­ко­британії не існує проблеми ска­зу, тому що всі домашні тварини щеп­лені, а бродячих просто немає. Боротьба з вірусом сказу в природних осередках перед­бачає регуляцію чисельності диких тварин, особливо вовків і лисиць, на екологічно виправда­ному рівні. Тварин, які загинули в природі, слід обов'язково об­стежувати на сказ. 

 

Якщо вкусила тварина

       Для запобігання захворю­ванню на сказ після укусу людини або ослинення її шкіри чи сли­зових оболонок скаженою, підо­зрілою на сказ або невідомою твариною слід негайно зверну­тися до найближчого пункту невід­кладної медичної допо­моги. Рану після укусу ретельно промивають великою кількістю води з милом, а також дезінфі­кують йодом, спиртом, розчином калію пер­ман­ганату, перекисом водню. Лікар призначає щеплення за схемою залежно від місця укусу і важкості ушкодження. 

 

Небезпека – у слині

       Нагадаємо, що вірус сказу може передаватись не лише через укус, а також і при осли­ненні. Встановлено, що у тварин слина може бути заразною до появи клінічних ознак. Тобто, можна за­разитись від тварини, яка не є хво­рою, а є лише носієм вірусу. При цьому тварина не агресивна, а лагідно облизує того, кого любить. Достатньо зараженій слині потра­пити на кон'юнктиву ока, у ніс, на губи, на ушкоджену шкіру навіть при незначній по­дряпині, і цього вже досить, щоб ві­рус потрапив у кров. 

 

Вакцинація врятує життя

       Саме так, специфічної тера­пії захворювання на сказ не існує у світі. Випадків одужання людей від сказу не зареєстровано. На сьо­годні у всьому світі програма раціонального проведення щеп­лень проти сказу залишається пріоритетною.

      Отже, не­щеплені домашні тва­рини ство­рюють також великий ри­зик. Про­філактичні рекомен­дації прос­ті і їх не важко виконати – зро­бити щеплення домашнім улюб­лен­цям і не гладити бродячих тварин.

      Важлива порада і для мис­лив­ців: варто пам’ятати, що в Україні основним дже­релом збудника сказу у при­роді в останні десятиліття є лисиця. Ві­рус сказу може все життя зберіга­тися у слинних залозах тварини, що, в разі укусу, становить великий ризик за­раження людини.

 

Ротавірусна інфекція: симптоми і лікування

 
 

Ротавірусна інфекція (синоніми Ротавірусний гастроентерит, шлунковий грип, кишковий грип) - одна з форм гострої кишкової інфекції, збудником якої є Ротавірус людини з роду Rotavirus. Захворіти ротавірусною інфекцією можуть люди в будь-якому віці, однак найчастіше хворіють діти від 6 місяців до року - двох.

Клінічно захворювання проявляється діареєю, тобто поносом. Стілець при ротавірусній інфекції водянистий, може бути до десяти разів на день.

Симптоми ротавірусної інфекції

У перебігу хвороби виділяють інкубаційний період тривалістю до 5 діб, гострий період тривалістю 3-7 доби і період відновлення (4-5 доби). Початок захворювання звичайно гостре, характеризується різким підвищенням температури, блювотою, болями і бурчанням в животі, можливий розвиток діареї. Характер стільця допомагає діагностувати ротавірусну інфекцію. У перший день хвороби стілець рідкий жовтого кольору, в наступні дні стілець стає сіро-жовтим глиноподібної консистенції. Крім кишкових проявів захворювання, хворих турбують нежить, першіння та біль у горлі, кашель. Вищеописані симптоми більше характерні для дітей. У дорослих симптоми ротавірусу часто схожі на звичайний розлад травлення. Можливе зниження апетиту, рідкий стілець, підвищення температури тіла, які зберігаються протягом короткого часу. Найчастіше ротавірусна інфекція у дорослих протікає безсимптомно, проте, вони є заразними для оточуючих. Якщо в колективі або сім'ї є хвора людина, то почергово починають хворіти оточуючі. Симптоми ротавірусної інфекції можуть бути дуже схожі на ознаки інших інфекційних захворювань (сальмонельоз, холера), тому при їх появі, особливо у маленьких дітей, слід викликати лікаря. Ні в якому разі не можна давати дитині знеболюючі препарати до консультації з лікарем, оскільки це може замаскувати симптоми більш серйозних захворювань. Лікування специфічними лікарськими препаратами, дія яких спрямована на знищення ротавірусів, не існує. Лікувальні заходи спрямовані на боротьбу з симптомами захворювання. Якщо у хворих знижений апетит, то не варто насильно змушувати їх їсти, можна запропонувати випити домашнього киселю з ягід або курячого бульйону. Їжу і питво необхідно вживати невеликими порціями, щоб не спровокувати напад блювоти. Не можна вживати в їжу ніякі молочні продукти, оскільки вони є хорошим середовищем для поширення хвороботворних бактерій.

Щоб уникнути розвитку зневоднення організму необхідна регідратаційна терапія. Хворим рекомендується пити воду, а краще сольові розчини (регідрон або розчин кухонної солі, приготовлений з розрахунку 1 ч. л. солі на 1 л води). Рідину слід приймати невеликими порціями не більше 50 мл кожні півгодини. Внутрішньовенне введення рідини може знадобитися тільки у випадку дуже тяжкого перебігу захворювання з наростаючою інтоксикацією організму. Прийом сорбентів необхіден для видалення токсинів з кишечника. Для профілактики приєднання бактеріальної інфекції і для її лікування призначаються протидіарейні препарати. Для корекції порушень травлення можуть бути призначені ферментні препарати. Знижувати температуру нижче 38 С при ротавірусної інфекції слід тільки в разі її поганій переносимості, оскільки ротавіруси гинуть саме при такій температурі. Для зниження температури у дітей краще використовувати препарати у вигляді свічок або сиропів. Крім використання лікарських препаратів можливе застосування фізичних методів для зниження температури (обтирання, роздягання). З появою апетиту хворим призначаються препарати для відновлення мікрофлори кишечника. Профілактика ротавірусної інфекції
Для специфічної профілактики на сьогоднішній день розроблено дві вакцини для боротьби з ротавірусної інфекцією,які містять ослаблений вірус. Приймаються вони орально. Неспецифічна профілактика полягає в дотриманні правил особистої гігієни (миття рук після відвідування туалету та громадських місць, перед їжею), а також правил обробки їжі і води. Овочі та фрукти необхідно ретельно мити, а під час епідемічного періоду рекомендується обдавати їх окропом. Вживати в їжу слід тільки кип'ячену воду. Особливу увагу потрібно приділити якості молочної продукції, не можна вживати продукти сумнівного походження і з вичерпаним терміном придатності.