Коли дитині потрібен логопед?

Існує думка, що до логопеда потрібно звертатися тоді, коли дитина досягне шестирічного віку та буде йти до школи, а до цього часу вона ще не «виговорилася». Але насправді, чим раніше дитина буде оглянута спеціалістом-логопедом, тим більша вірогідність виправлення мовлення.

Більшість порушеннь мовлення мають органічну основу, тобто пов’язані з недорозвитком або особливостями будови артикуляційного апарату чи  кори головного мозку. А людське тіло розвивається по-різному в різний час життя. Існують вади, які ефективно можна виправити лише до певного віку. Якщо термін пропущено, то проблему вирішити буде набагато важче та знадобиться більше часу, щоб виправити ваду або ж звести її до мінімуму.

Мова, особливо в дитячому віці, дуже швидко розвивається та видозмінюється і на кожен віковий період існують певні мовні норми. Наскільки правильно і добре буде розвиватися мова в дитини, багато в чому залежить від батьків. В жодному разі не слід перекручувати слова в спілкування з малюком і «сюсюкати». Спілкуватися з дитиною слід нормальною, правильною, але простою мовою. Адже діти дуже швидко починають копіювати батьків, і зовсім скоро мова дитини буде наповниться  тими словами і зворотами, які мама й тато використовують у повсякденному спілкуванні.

На мовний розвиток дитини великий вплив також має психологічна обстановка у родині: сприятливо позначається спокійне, доброзичливе спілкування, відсутність криків та скандалів, дотримання режиму дня. Ці умови створюють атмосферу, в якій не виникає ризик розвитку заїкання та неврозів. Цілком нормально, коли дитина у віці 2-5 років продовжує неправильно вимовляти певні звуки та літери. Проте при цьому дуже важливо вчасно зрозуміти, чи недоліки дитячої мови є природним етапом розвитку, чи проявом проблем, що вимагають втручання логопеда

Мовленнєві норми у розвитку дитини.

• 2-3 місяці – малюк агукає, сміється, кричить та вимовляє звуки «а», «і», «у».
• 5-8 місяців – розуміє мову дорослих та повторює за ними звуки, вимовляє окремі однакові склади «ма», «ба», «да».
• 9-13 місяців – говорить перші слова «мама», «баба», «дядя», об’єднує однакові склади в слова.
• до кінця 2 років – знає до трьохсот слів.
• до кінця 3 років – знає до тисячі слів, будує короткі нескладні речення. Може перекручувати слова, замінювати одні звуки іншими, вживати граматично неправильні форми слів. Але якщо при цьому батьки розуміють малюка, то причин для хвилювання немає.
• 4 роки – малюк розмовляє так, що його розуміють оточуючі, знає 2500 слів.
• 5-6 років – дитина знає до 4000 слів, правильно вимовляє всі звуки, вміє зв’язно і правильно говорити. Виняток для 5 років становить звук «р», який дошкільнята ще можуть не вимовляти. Проте перед школою і ця проблема має бути подолана.

До логопеда потрібно звернутись, якщо:

• У 7-8 місяців малюк не розуміє звернену до нього мову: не реагує на своє ім’я, не повертає голову у відповідь на запитання: «Де мама?», «Де тато?».
• В рік дитина не вимовляє 8-10 слів типу «киць-киць», «ам», «бах».
• Отоларинголог встановив зниження слуху.
• Невролог виявив відхилення в тонусі м’язів.
• Хірург порадив підрізати укорочену під’язикову вуздечку – при відкритому роті кінчик язика не дотягує до піднебіння.
• Є розщелина піднебіння чи губи («заяча губа», вовча паща»).
• Стоматолог виявив аномалії зубощелепної системи; верхня або нижня щелепа надмірно висунута вперед або западає, неправильний ріст зубів.
• У 2 роки дитина не розмовляє окремим словами.
• У 2,5 років немає елементарного фразового мовлення – у спілкуванні з дорослими малюк не об’єднує 2-3 слова. Хоча б «дай пі» (дай пити) чи «тато бі» (тато поїхав).
• До 3 років неправильно відтворює прості ритми типу «тук-тук-тук».
• У 3 роки у дитини зберігається підвищене слиновиділення – під час мовлення тече слина, а малюк її не ковтає.
•  До 3 років не може виконати прості рухи органами артикуляції. Наприклад, висунути язик або утримати губи в усмішці до 5 секунд.
• Після 3 років продовжує спрощувати більшість слів. Наприклад, замість слова «телефон» говорить «тефон».
• Після 3 років малюк не вживає найпростіші граматичні конструкції (число, рід, відмінок).
• До 3,5 років не розрізняє на слух схожі за звучанням звуки, склади, слова. Наприклад, мишка-миска, гілка-білка.
•  Розмовляючи,  мимовільно просовує язик між зубами.
• Не цікавиться навколишнім світом, не ставить запитання.
• Дитина говорить «в ніс», гугнявить.
• Розмовляє неемоційно, монотонно, невиразно.
• Якщо в 4 роки у дитини дуже бідний словниковий запас (в нормі близько 2000 слів), вона не може запам’ятати віршик, а також зовсім не розповідає власних історій (при цьому помилки в реченнях, проблеми зі складними звуками – ще норма).
• У 4 з половиною роки не сформована звукова сторона мовлення – не вимовляє звуки або вимовляє їх неправильно.
• Малюк «захлинається» мовленням, поспішає висловити свої думки.
• Видиху не вистачає на фразу, добирає повітря посеред слова.
• Якщо в 5-6 років все ще є проблеми із вимовою звуків, в тому числі з сонорними приголосними (звуками «р» і «л»), дитина не здатна описати своїми слова сюжет зображений на малюнку або припускається грубих помилок в побудові речення (однак нормальними вважають помилки в складних реченнях, невелика непослідовність в розповіді).
• Якщо з’явилися труднощі з початком шкільного навчання (читання, письмо).

Якщо істотних мовленнєвих вад у дитини немає, батьки самостійно можуть допомогти дитині виправити недоліки за допомогою різних мовних ігор, читання вголос книжок, вивчення напам’ять віршиків чи скоромовок. Якщо ж виявлено глибшу проблему, то батьки, не дивлячись на заняття із логопедом,  все одно повинні допомагати дитині вдосконалюватися, адже тільки вони є завжди поряд.

Вправи на розвиток дихання.

• «Мильні бульбашки». Влаштуйте з малюком змагання: хто надує більшу бульку чи хто випустить більшу кількість бульбашок.
• «Соломинка». Пити воду через соломинку чи видувати бульбашки в воду чи сік. Можна скрутити паперову кульку і дмухати на неї через соломинку, хто швидше докотить її до певної точки.
• «Пір’їнка». Покласти на долоню пір’їнку та попросити малюка її здмухнути.
• «Повітряна кулька». Надування повітряних кульок – добра вправа для розвитку дихання.

Вправи на розвиток слухової уваги.

• «Хвилинка відпочинку». Привчіть свою дитину сидіти хвилинку з заплющеними очима під звуки природи, розкажіть що саме звучить.
• «Хто це?». В цій вправі мають бути задіяні кілька учасників. Дитина заплющує очі, а її кличуть на ім’я. Малюк має вгадати, хто саме її покликав.
• «Що це?». Посадіть дитину в одній кімнаті, а самі в іншій кімнаті почніть щось робити, грюкати посудом, наливати воду, а дитина має вгадати що ви робите.
• «Нашорошуємо вушка». Вдома чи на вулиці, для цієї вправи підходить будь-яке місце. Дитина, сидячи чи лежачи, заплющує очі та повинна прислухатись до того, що чує. Це може бути дзвінок телефона, дзеленчання трамвая чи гудіння машини.
• Вправи на розвиток фонематичного сприйняття.

Промовте кілька складів та попросіть дитину повторити («ва-ва-фа», «ті-ті-ді» і т.д.)
Поясніть дитині, що їй потрібно бути кивнути головою чи заплескати в долоні, якщо вона почує звук «а» серед звуків «о, і, у, и, а, е», звук «е» серед «и, и, і, у,е», звук «к» серед «х, р, г, г, к, х».
Назвіть декілька слів підряд: «мир», «мама, «молоко» і попросіть дитину назвати звук, який вона почула в усіх словах.

Раціональне харчування — запорука здоров'я дітей

Раціональне харчування дітей – це один із важливіших факторів, який суттєво впливає на стан здоров’я дітей. Раціональне харчування забезпечує фізичну та розумову працездатність, витривалість і широкі адаптаційні можливості, підвищує опірність організму до інфекційних, токсичних та інших шкідливих чинників.

Відповідно до розділу 10.Організація харчування ДСанПіну 5.5.2.008-01 “Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу», харчування учнів загальноосвітніх навчальних закладів – важливим елементом організації раціонального харчування учнів є правильний розподіл об’єму денного споживання їжі між окремими її прийомами.

Кількість прийомів їжі та її енергетична цінність встановлюється в залежності від віку, стану здоров’я дитини, рівня енергозатрат, типу навчального закладу,

має повністю відповідати фізіологічній потребі дитячого організму в поживних речовинах та енергії відповідно до віково-статевих особливостей. Оптимальне співвідношення білків, жирів та вуглеводів - 1:1:4. Норми фізіологічних потреб у поживних речовинах та енергії для дітей  застосовуються в закладах відповідно до наказу МОЗ   України від 03.09.2017 року 1073 «Про затвердження Норм фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії».

Учні першого класу, які навчаються на базі дошкільного навчального закладу, за бажанням батьків, або осіб, які їх замінюють, отримують харчування відповідно до режиму дня закладу.

У загальноосвітніх навчальних закладах для учнів 1-12 класів повинно бути організовано одноразове харчування (сніданок) згідно норм харчування відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 року № 1591 (зі змінами) «Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах».

Для дітей початкових класів в умовах продовженого дня в школах рекомендується триразове харчування (сніданок, обід та підвечірок).

Розподіл добової калорійності повинен становити: сніданок - 25%, обід - 35%, підвечірок - 10%.

Учні 5-9 класів, які відвідують групи продовженого дня, повинні забезпечуватися по місцю навчання дворазовим гарячим харчуванням (сніданок та обід), а при тривалому перебуванні в школі - і підвечірком.

Протягом дня учень повинен дотримуватися такого режиму харчування: при навчанні в першу зміну - сніданок вдома, другий сніданок в школі для учнів 1-5 класів - після другого уроку, для учнів 6-12 класів - після третього уроку.

Для учнів 1-5 класів обід слід організовувати о 13-14 годині, а для учнів 6-12 класів - о 14-15 годині.

При порціонуванні страв треба враховувати індивідуальні особливості дитини - стан здоров'я, апетит, ставлення до окремих страв.

При харчоблоці повинні бути списки учнів, які знаходяться на диспансерному обліку і потребують дієтичного харчування.

У щоденному раціоні харчування учнів повинні бути добова норма молока, хліба, масла вершкового. Норми крупи, м'яса, риби, яєць, сиру, сметани, овочів, фруктів повинні бути використані протягом 14 днів у повному обсязі вікової потреби дитини.

До раціону харчування учнів загальноосвітніх навчальних закладів бажано включати:

ковбасні вироби варені вищого ґатунку не частіше двох разів на тиждень, при одноразовому харчуванні - не частіше одного разу на тиждень; дієтичні яйця, нежирне м'ясо (яловичину першої категорії або телятину, свинину, курчат бройлерів, курей або індиків патраних першої категорії, субпродукти першої категорії); рибу морську, морську капусту; масло вершкове; рослинну олію. При приготуванні салатів можливе використання нерафінованої соняшникової та кукурудзяної олії; кондитерські вироби, що багаті на пектин (зефір, мармелад, джем).

Меню не має містити однакових страв два дні поспіль. При приготуванні страв необхідно замінювати оцет лимонною кислотою або свіжим лимонним соком, використовувати натуральні прянощі (кріп, петрушку, селеру, чебрець, лавровий лист, розмарин, корицю тощо), а також продукти, що багаті на фітонциди (цибулю, часник); застосовувати переважно такі способи кулінарної обробки, як варіння, тушкування, запікання, приготування на парі.

Раціональне  харчування в закладах забезпечується правильно складеним перспективним 14-денним меню, яке складається на зимово-весняний і літньо - осінній періоди року з урахуванням наявності сезонних продуктів:  свіжих овочів, фруктів, ягід чи консервованих фруктів, овочів, сухофруктів, квашених овочів, соків, варення тощо.

Харчування дітей організується на основі 14-денного меню, яке розробляється  медичним працівником закладу спільно з кухарем, затверджується керівником навчального закладу. Копії затвердженого меню та зміни до нього направляються для узгодження до територіального органу Держпродспоживслужби України. 

Для правильного використання харчового набору добову норму кожного з продуктів треба помножити на кількість днів, на яку складається меню. Наприклад, дітям 3-7 років потрібно 50 г сиру кисломолочного на день, а на 5 днів - 250 г. Із цієї кількості сиру протягом тижня можна приготувати сирники (100 г), запіканку (100 г) і один раз ватрушку сиром (50 г). Таким чином, до тижневого меню страви з сиру включають 3 рази.

При складанні меню краще починати з обіду, потім переходити до сніданку і вечері. Важливо правильно поєднати продукти і страви в кожному прийомі їжі. Якщо першою стравою подають розсольник, овочеві супи, борщі, то другою треба давати гарнір із круп, макаронних виробів, комбінований гарнір, а також салат з овочів чи овочі. Якщо перша страва - круп'яний суп, то другою рекомендують давати на гарнір овочеві страви.

Перед обідом дітям рекомендують давати свіжі овочі чи соління (морква, цибуля, часник, помідор, огірок тощо) в кількості 10-50 г, що буде сприяти підвищенню апетиту та кращому засвоєнню їжі.

За відсутності натуральних продуктів (м'яса, риби, овочів) можна використовувати консерви промислового виготовлення. Однак їх використання дозволяється тільки після термічної обробки для приготування перших та других страв.

При відсутності яких-небудь продуктів їх можна замінити рівноцінними, які містять таку ж кількість головних харчових речовин, особливо білків і жирів відповідно до таблиці заміни продуктів (додаток 8 постанови Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 року № 1591 в редакції від 06.08.2014 №353).

На підставі перспективного меню подається попередня щомісячна заявка на продукти в постачальну організацію. Регулярно один раз на 2-3 дні подається періодична заявка на продукти харчування.

На всі страви повинні бути технологічні карти із зазначенням температурних режимів обробки страв.

При організації харчування учнів слід керуватися вимогами законодавства, які ставляться до організації раціонального харчування учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

Щоденний контроль за організацією і якістю харчування покладається на засновників (власників), керівників навчальних закладів та медичний персонал.

Таким чином, дотримання всіх рекомендацій щодо організації раціонального харчування забезпечить гармонійний розвиток дітей і покращить стан їх здоров’я.

Лікар-стажист із загальної гігієни         

відділу державного нагляду

за дотриманням санітарного законодавства

Кіровоградського районного управління

Головного управління Держпродспоживслужби

в Кіровоградській області                                                                   Н.Борщ

Обережно - сказ!